«У СЯЙВІ ТАРАСОВОГО СЛОВА»


Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха.
Відкрийте в нім академіка. Ще – одчайдуха – духа.
Ще – каторжника роботи. Ще нагадайте усім:
Йому було перед смертю всього лише сорок сім.

І. Драч. «Виклик»

 

Є поети для епох. Саме таким був,  є і завжди залишатиметься в нашій історії Тарас Григорович Шевченко.
Шевченко – це не просто ім’я, вірш, книжка чи пам’ятник  на площі. Шевченко - це вічна, незнищенна та  героїчна людина, яка уособлює собою весь український народ.

Тарас Шевченко – не минуле. Слово його творів настільки гостро віддзеркалюються в сьогоденні, що розумієш: тільки геніальна людина може дібрати такі слова, які будуть жити вічність!

Сучасна молодь не повинна забувати про  героїв своєї країни. Шевченка достойно можна вважати героєм:  героєм слова, героєм вибору та героєм  правди. Він йшов проти системи, вірив у краще, добивався істини. Його вірші – то відлуння мук та несправедливості, але в такий спосіб, що в твоїй душі починає грати найтонша струна: струна болю.

Ми не повинні забувати про таку велику людину, яка подарувала українському народові віру в себе та віру в свої сили.  Адже тарас Григорович Шевченко – це вічний вогонь, що горить в серцях українського народу. А його творчість – святиня , якою дорожать українці.
Тож давайте не забувати та завжди берегти  у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив Шевченко своїми безсмертними творами.

 

 

 

Опубліковано on Бер 11th, 2013 and filed under Культура, Суспільство. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0. You can leave a response by filling following comment form or trackback to this entry from your site

Залишити коментар

Слідкуй за нами в соц. мережах!

Якщо цікавить студентство цього вузу – став like! :)