Круглий стіл Студентської організації у Нікітському ботанічному саду

Менше тижня тому я дізналася, що ми вирушаємо на конференцію до Ялти. Все було організовано дуже швидко. І ось, після недовгих зборів, я стою на платформі Київського вокзалу, чекаючи наших. Зібралися. Гайда на зустріч новим враженням та пригодам! Тобто, я хотіла сказати: поїхали обговорювати важливі питання та плани на майбутній навчальний рік… Зустрічай нас, Ялта!

11.09

Ніч в поїзді минула на диво швидко. О дев’ятій ранку для нас відкрив свої обійми Сімферополь. Заспані, але веселі ми швидко знайшли автобус до Ялти і вже об одинадцятій прибули до неймовірно мальовничого куточку Криму – Нікітського ботанічного саду. Там нас радо зустріли та доволі оперативно поселили до невеличкого затишного гуртожитку НУБіП України Ялтинського навчально-наукового центру, з балконів якого відкривався чаруючий краєвид на нижній ярус ботанічного саду та море.

Розклавши речі, поївши та відпочивши ми всі разом пішли на пляж, де провели залишок дня. Повернувшись до гуртожитку (хочу зазначити, що повернення до гуртожитку означає підйом по серпантину дороги на протязі 20-ти хвилин і 462 сходинки по ботанічному саду вгору), втомлені але щасливі ми розійшлися по кімнатам. Завтра на нас чекає круглий стіл.

12.09

Ранок виявився сонячним і привітним. Поснідавши, ми взялися до роботи. О десятій годині усі зібралися на засіданні круглого столу, де Студентська організація вирішувала питання порядку проведення різноманітних культурних, спортивних та соціальних заходів, що мають відбутися на протязі цього навчального року. На обговорення було винесено ряд  проектів та пропозицій, що корегувався впродовж зібрання та поповнювався новими ідеями. Учасники засідання пропонували свої проекти, що також були винесені на обговорення. Понад три години тривали дискусії. Після чого виснажені мозковим штурмом ми пішли на екскурсію по ботанічному саду. Це було неймовірно! Цікаві розповіді екскурсовода, приголомшуюча атмосфера та неймовірні краєвиди ботанічного саду справили на нас величезне враження.

Ввечері ми пішли на пляж, море сьогодні було тепле і тихе. День видався на славу!

13.09

 

Сьогодні нас чекав напружений день. Одразу після сніданку ми знову зібралися на засідання. Цього разу Студентська організація затверджувала проведення заходів, про які йшлося вчора. З-поміж багатьох запропонованих проектів було обрано найкращі та найважливіші. Учасники засідання обговорювали та продумували плани реалізації обраних заходів та назначали відповідальних за їх проведення.

По завершенню засідання ми мали небагато часу, щоб зібратися та вирушити до найвищої точки Криму – вершини Ай-Петрі. Підіймалися ми, звичайно, Канатною дорогою, від чого отримали незабутні враження.  Потім частина ентузіастів виконала почесну місію - піднявшись на пік Ай-Петрі, ми закріпили стрічку з назвою університету та сайту Студентської організації.

З Ай-Петрі, за ініціативою туристичного клубу, ми вирішили спускатися до Ялти пішки. Дорога зайняла близько чотирьох годин ходу по горах, лісових стежках та пралісах. Не дивлячись на те, що ми страшенно втомилися, ми були дуже раді обраному шляху, тому що ця дорога ще більше зблизила колектив, ми мали змогу спостерігати найкращі пейзажі, не поспішаючи, насолоджуючись кожним кроком…

14.09

 

Субота. Як би хотілося виспатись після вчорашньої двадцятикілометрової дороги… Але, не склалося. Сьогодні в планах студентської організації екскурсія до Балаклави. Їхали ми близько години, тому якусь мізерну частину сну ще вдалося схопити перед початком екскурсії. Спершу ми завітали до Музею Підводних Човнів. Найбільше вразили масштаби, адже це величезна скеля, в середині якої було організовано музей. Наступною частиною екскурсії став вихід у відкрите море на човнах. Це було надзвичайно весело. Останній день нашої поїздки був приголомшливим та насиченим. Спілкуючись з усіма ввечері, я зрозуміла, що не лише я не хочу звідси їхати…

15.09

 

Вранці всі були неймовірно сумними, але прокинулись раніше, ніж зазвичай, адже напередодні ввечері було домовлено, що з самого ранку ми всі ідемо прощатися з морем. До дванадцятої години ми відпочивали на повну: стрибали з пірсу, плавали та веселилися…

О першій годині ми, зібравши речі, здавали коменданту кімнати… Ніхто не хтів їхати додому і це відчувалося в інтонаціях та поглядах кожного з нас, але все що робиться – робиться на краще. І тепер, сидячи в поїзді, я з радістю згадую наш відпочинок. Зустрічай нас, Київ!

16.09

Анастасія Усачева,
студентка факультету  садово-паркового
господарства та ландшафтної архітектури 

Опубліковано on Вер 18th, 2012 and filed under Суспільство. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0. You can leave a response by filling following comment form or trackback to this entry from your site

Залишити коментар

Слідкуй за нами в соц. мережах!

Якщо цікавить студентство цього вузу – став like! :)