Від гуртожитку до університету

Ти на побаченні з дівчиною/хлопцем твоєї мрії. Раптом дзвонить телефон, а на дисплеї висвічується абонент «Тизвонупроспав» і… ти прокидаєшся. Вірніше, намагаєшся, але не можеш. Переставляєш будильник ще на 10 хвилин, намагаєшся не думати про першу пару, але все одно розумієш, що сьогоднішній день від тебе нікуди не дінеться.

Встаєш з ліжка, згадуєш, де в тебе знаходяться зошити(бо про книжки ніхто ніколи не думає). Снідаєш, вдягаєшся, умиваєшся, фарбуєшся, з надією дивишся на годинник, але він як завжди поспішає. На виході з кімнати починаєш шукати ключ. Через 10 хвилин розумієш, що він просто залишився в іншій сумочці. Спускаєшся на вихід, і, дивлячись на вахтера , згадуєш, що забула пропуск, але часу обмаль, запевнюєш себе, що повертатися погана прикмета, тому пропуску сьогодні не буде.

Вибігаєш з гуртожитку, поспішаєш на зупинку, але підійшовши ближче, ти розумієш, що таких нещасних, як і ти – багато, і ставати ще одним оселедцем із 212-ї не хочеться. Тому шкандибаєш на (підборах) пішки.
Перехід – це те місце де або потрібно почекати, або швидко бігти, особливо коли запізнюєшся. Правильне рішення приходить за секунду.

Із-за дерев видніється твій корпус.. Забігаєш в будівлю, швидко знаходиш аудиторію і на ходу придумуєш причину твого запізнення, але якомога правдивіше.

Пари закінчились, і ти поспішаєш до гуртожитку, щоб наздогнати вранішній сон, бачиш сходинки, підіймаєшся і все. Фраза «Покажіть пропуск!» просто тебе будить.

Оксана Скалецька,
студентка фак-ту Біотехнологій, 2 курс

З газети «На Хвилі» 4 випуск

Опубліковано on Лис 17th, 2011 and filed under Моменти, Різне. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0. You can leave a response by filling following comment form or trackback to this entry from your site

Залишити коментар

Слідкуй за нами в соц. мережах!

Якщо цікавить студентство цього вузу – став like! :)