Ми пам’ятаємо наших героїв

Ось і прийшов час насолоджуватись весняним теплом, травневими святами і спілкування з друзями. Всі з нетерпінням чекають цих щасливих вихідних, не дивлячись на невеличкий візит осені. Можна сказати, що нас ніщо не спинить!

В цей період ми згадуємо відважних людей, що здобули мир і яскраве сонце над головою своїм дітям і нащадкам. Серед них – наші бабусі і дідусі. Якби у той страшний період молоді хлопці і дівчата, зрілі чоловіки і жінки не встали на захист рідної Батьківщини, то нинішнє життя мало б зовсім інший вигляд. І саме тому, серед всієї весняної метушні, ми не забуваємо вшанувати пам’ять доблесних героїв нашої країни.

9 травня – це саме та дата, яка об’єднує людей у спільній радості. В цей день кожен  схиляє свою голову перед ветеранами. Адже війна забрала життя багатьох людей, які боролись за свою свободу і незалежну країну. Серед цих героїв велика кількість дітей і студентів нашого віку.

А чи ви можете уявити себе на цьому місці? Адже вони були ще зовсім юні, коли вперше взяли до рук зброю.

Це велична подія, яку святкує Україна і не тільки! Наш університет підтримує традицію, провівши мітинг-реквієм. Це знамените дійство розпочалась покладанням квітів до пам’ятника загиблого студента.

Першим до слова було запрошено ректора НУБіП України , героя України, академіка Д.О.Мельничука, який після привітання подякував за присутність та прояв патріотизму. Наступними висловили слова пошани О.Г.Незнал і Д.С.Чубов. Заключні слова висловив голова студентської організації І.М.Дмитренко. На мітингу також лунали пісні та поеми. І навіть діти показали те, що вони не байдужі до історії рідного краю. Маленькі захисники зачитували вірші і дарували квіти шановним ветеранам.

Організатори цього дійства попрацювали дуже добре і злагоджено. Їм допомагала охорона порядку, яка контролювала весь процес.

Ми, нащадки – борці за майбутнє наших дітей, ми повинні завжди пам’ятати про безсмертний подвиг наших дідів, їх силу і мужність. І хай кожен з нас тихесенько, можливо і в душі, подякує загиблим і живим за найцінніше, що в нас наразі є – життя і спокій в ньому.

Над статтею працювали: Інна Сахно, Маша Миголь, Катерина Вербовська, Рухлов Костянтин

 

 

фото: Олена Гончаренко

Опубліковано on Тра 5th, 2011 and filed under Культура, Суспільство. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0. You can leave a response by filling following comment form or trackback to this entry from your site

Залишити коментар

Слідкуй за нами в соц. мережах!

Якщо цікавить студентство цього вузу – став like! :)