Не зів’яне «Краса НУБіП»

Краса НУБіП України 2011Нещодавно проведено конкурс «Краса НУБіП-2011». Це було свято краси, талантів, кохання та весни! З чого ж все почалося? Перші репетиції, перші хвилювання, нерви, радості і сміх… Як це було? Зазирнемо на хвилинку в недалеке минуле…

25 лютого, десята ранку, а в третьому навчальному корпусі життя кипить. Але щось тут не так, як звичайно! Справжній зліт красунь! Що ж це? А це проходить реєстрація учасниць на конкурс «Краса НУБіП-2011»! Всі схвильовані і заінтриговані. О третій годині того ж дня пройшов  перший організаційний збір учасників, на якому всі познайомились з майбутніми викладачами та хореографами. Перша репетиція. Це було як прослуховування в консерваторії чи як екзамени в танцювальній школі: хлопці і дівчата репетирували, готувалися… Всі вже відчували, що буде нелегко, але доволі цікаво. Далі графік учасників був одноманітним: о 10-й ранку репетиція, опівдні – обід, о 13-й – знову репетиція і тільки о 20-й – вечеря. Хлопцям і дівчатам треба було запастися силою та витримкою, адже попереду їх чекали п'ять виснажливих днів, не враховуючи день приїзду і фінального звітного виступу. Але все було не так вже й сумно.

Протягом репетицій учасники зголосилися дати невеличке інтрерв’ю, але за браком часу поспілкуватися з усіма не вийшло. Питання були найрізноманітніші. «Який найоригінальніший подарунок Ви дарували чи отримували? – звернулася до Петренко Олександра, четвертокурсника факультету екології та біотехнології НУБіП України, наш кореспондент Маша Миголь. – В 11 років, у літньому таборі, заліз на балкон до дівчини і подарував їй троянди!» Відважний та сміливий юнак!

Комусь, як от Павлюченко Оксані, першокурсниці того ж факультету, небесно зізнавалися в коханні – літаком у небі описали «Я тебе кохаю», а хтось вогнем під вікнами палко писав ім'я коханої дівчини (і куди тільки пожежники дивилися?), чи, як одна з учасниць, намалювала палаюче серце.

А от чого наші конкурсанти боялися? «Що спадуть туфлі, бо маю розмір ноги 33-й» – вразила відповідь Олени Пригоцької. Ви уявляєте? Дюймовочка! Це очаровує своєю простодушністю!

Ще наші співбесідники – люди дуже відповідальні: багато хто боявся підвести інших учасників, а це свідчить, що вони думають не тільки про себе. Оля Коваль, з факультету ветеринарної медицини, відповіла, що страх є кроком до прогресу, і коли ти переборюєш свою боязнь – ти самовдосконалюєшся.  І це справді так. Кажуть, що для зміцнення духу кожного дня варто долати хоча б один із своїх острахів. Одним з них є… Як Ви думаєте? Здача крові! Учасникам ставилося запитання, чи готові вони здати кров просто так, наприклад, в Дні донора в НУБіП України? Так от, багато хто радо допоміг і не побоявся віддати частинку себе незнайомцю!

На запитання «Що б Ви змінили у своєму житті?» було дано багато відповідей, і всі вони, в основному, показували, що наш респондент щасливий і задоволений своїм життям. Але одна таки відповідь одного з учасників добродушно насмішила: «Якби мені дали шанс щось поміняти, то в дитинстві я їв би більше «Растішки», щоб бути високим!». Після цих слів посмішка не сходила з обличчя досить довго. Ви теж будете сміятись, бо він згодом виявився… переможцем! Отака собі ходяча реклама «Растішки»!

Все це свідчить про надзвичайну романтичність, неординарність та особливість кожного з учасників. Спілкуватися з цими милими талановитими людьми було дуже приємно, легко і весело!..

П’ять днів вже повільно переходили в чотири, потім в три, за тим в два… Темп прискорювався. Ось вже залишився тільки день. Один. Генеральна репетиція.

І ось він… День, в який все вирішиться, який стане кульмінацією нелегких тренувань та переживань.

Зала потроху наповнюється глядачами. Мабуть, всім іноді здавалося, що за сценою чутно унісонний стукіт сорок одного серця. З першої хвилини, тільки-но ти опинився у залі, вже було зрозуміло, що вечір обіцяє бути ефектним. Спочатку всі дуже хвилювалися. Нові обличчя, нові таланти – все це дуже захоплює і тримає в приємному очікуванні. Схвильовані батьки учасників налаштовують фотоапарати і відеокамери – адже ось-ось їхні кровинки, вже дорослі, самостійні, цілком сформовані молоді люди! – будуть представляти не тільки себе, а, в якійсь мірі, і їх, батьків. «Ти уявляєш, люба, зараз наша донечка, нещодавно ще зовсім малесенька, буде на сцені, в святковій чудовій сукні, немов принцеса, вже така доросла і гарна…». І видно по вологих очах, як подумки ці, вже немолоді, з легкою сивиною люди згадують перші кроки і слова свого невгамовного дитинчати, перші сміх і сльози, перші падіння і злети. І гордість та несамовита радість переповнювали їх серця!.. Приємно дивитися на батьків, які пишаються своєю дитиною.

А в цей час на сцені з'явилися ведучі. Зазвучали фанфари – і розпочалося довгоочікуване шоу. Всі з нетерпінням чекали відкриття завіси, адже інтуїтивно відчували, що за нею коїться щось абсолютно відмінне від звичайного земного, наближене скоріше до казки.

Спільна постановка вразила всіх присутніх. Дівчата – у вишуканих чорних сукнях (у деяких і з візерунками різних відтінків), хлопці – в елегантних костюмах. Ну справжні англійські леді та джентльмени! Це було перше дефіле. Перше випробування і оцінювання того, як кожен з них може себе продемонструвати на сцені і ознайомити з глядачем. І вони були незрівнянні. Безперечно, юнаки і дівчата хвилювались, але їх тривоги ні на краплину не передалися глядачам. Залу заполонили гучні овації, особливо молодіжної групи підтримки. Студенти молодці, прийшли вболівати за своїх друзів, адже зі своїми плакатами та підбадьорюючими покликами вони стали міцною опорою для виступаючих.

В цьому році учасники мали можливість продемонструвати себе у кіножанрі. Красуні повинні були показати відеоролик про себе, розкрити своє «Я» та свій талант, а козаки – зізнання у коханні. Багато хто з учасників вирізнялися оригінальністю бачення себе та оточуючого світу, кохання та відношення до нього. Деякі справді створили невеличкі кіношедеври, варті нашої уваги. Хотілося і плакати, і сміятися, були такі моменти, коли серце шалено билося від якихось мимоволі здійнятих спогадів. Була і несамовита тиша, і шквал емоцій… Все це було. Талановиті люди подарували блискучі враження від переглянутих хвилинних розповідей.

Від дівочого номеру-дефіле в українському авторському вбранні серце м'яко тріпотіло і водночас імпульсивно билося, бо стільки різних гарних україночок доводиться бачити разом не часто. Якщо конкретніше, то всього раз на рік. Мужній гопак від хлопців закликав в бойовий танок разом із ними.

Доки учасники готувалися до наступних номерів, сцену заполонив чарівний віденський вальс! Легкість, справжність і невимушеність засяяла в атмосфері і у душах присутніх.

А тим часом свято тривало. Розпочався довгоочікуваний конкурс талантів. Ти сидиш у залі і все кругом тебе неабияк вражає, бо на сцені виступає дійсно обдарована, гарна, добре підготовлена молодь! Серце і душа співали і танцювали разом з учасниками цього дивовижного дійства. На святі панувала незрівнянна краса. Серце завмирало, коли на сцені лунали солов'їні українські пісні, невгамовно, підспівуючи, билося в такт з запальною «Балалайкою», миттю схоплювало латиноамериканські іскорки і палало при виконанні темпераментного іспанського танцю. Ми, глядачі, захоплювались казковими східними танцями, виконавиці яких полонили всіх своєю неймовірною вродою!

Концерт добігав кінця. Журі визначило номінації. «Містером глядацьких симпатій» став студент ННІ енергетики і автоматики Максим Намчук. Звання «Міс глядацька симпатія» здобула студентка ННІ охорони природи і біотехнологій Мідія Кірейцева. «Джентльменом НУБіП України-2011» журі визначило студента ННІ лісового і садово - паркового господарства Івана Ровенка. «Віце-міс» – студентка ННІ бізнесу Ольга Харченко. Звання «Містер НУБіП України-2011» виборов  студент ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Андрій Цвіліховський. І, нарешті, «Міс НУБіП України-2011» стала студентка Українського ННІ якості біоресурсів та безпеки життя Вікторія Кравець.

Вечір видався на славу. Всі отримали масивний заряд позитивних емоцій, гарного настрою, усі були щасливі та радісні. Учасники могли полегшено видихнути, все вже позаду…

 

Вербовська Катерина, 3 курс ФВМ,

Миголь Маша, 1 курс  ФЕБ.

фото: Замуруєва Ірина

+ фото є тут! :)

Опубліковано on Бер 18th, 2011 and filed under Культура, Проекти, акції. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0. You can leave a response by filling following comment form or trackback to this entry from your site

Залишити коментар

Слідкуй за нами в соц. мережах!

Якщо цікавить студентство цього вузу – став like! :)