Зимове магічне дійство

...або як сучасна українська молодь святкує Андріївські вечорниці

У нашому суспільстві досить часто можна почути думку про те, що сучасна молодь не шанує звичаїв свого народу. Та хто побував  на вечорі організованому Спудейським Братством НаУКМА переконався у протилежному. Юнаки та юначки,  в надвечір’я 12 грудня втілювали в життя обрядове дійство на основі українських народних традицій – Свято Калити або Андріївські вечорниці.

Ще для наших бабусь та дідів це було одне з  найвеселіших передріздвяних свят. Особливо, якщо зважити на те, що припадало воно на час посту – час, коли взагалі заборонялися будь-які масові гуляння та веселощі. Тому для молоді це було своєрідною «віддушиною».

Сходини почалися  до заходу сонця. Дівчата поспішали, аби встигнути до приходу хлопців приготувати вареники і Калиту (обрядовий круглий хліб з отвором посередині) , розповісти про власний досвід ворожіння та провести  закриті дівочі гадання.

«Чи то від аромату запашної випічки, чи то від бажання приєднатися до дівчат» – парубоцтво не стерпіло і загупало в двері… Нахабно вломившись, вони спершу почали дражнити господинь гострими словечками, а вже після – запросили до запального танку.

Далі почалися забави, пов’язані із кусанням Калити. Обирали пана Калитинського – шанованого парубка, який тримав  кінець стрічки, прив’язаної до Калити і перекинутої через сволок, він періодично тягнув стрічку, щоб ніхто не зміг вкусити Калиту. Основне правило цієї гри – кусати  можна лише після виконання усіх забаганок писаря, головне завдання якого було, розсмішити гостя. Кому не надто таланило – того «по писку»  писали (сажею), а хто таки дотягся до жаданої калити, цього року обов’язково одружиться.

По тому, щоби показати які дівчата вправні господині, запрошували хлопців до столу, пригощали варениками, Калитою, узваром та іншими стравами.

Та на цьому вечір не закінчився, традиційні гадання, конкурси, народні співання та танці створювали атмосферу рідного затишку. Кожен гість, що відвідав Андріївські вечорниці  поринув у світ українських традицій та долучився до давніх обрядів. А також був безпосереднім учасником цього дійства.

На святі не було ані організаторів, ані учасників…були українці, які свято шанують і передають із покоління у покоління українські традиції.

Текст: Баранова Дарія

Фото: Мостепанюк Вадим, Ліщук Ніна

Опубліковано on Бер 6th, 2011 and filed under Культура, Суспільство. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0. You can leave a response by filling following comment form or trackback to this entry from your site

Залишити коментар

Слідкуй за нами в соц. мережах!

Якщо цікавить студентство цього вузу – став like! :)